сокири

На озброєнні слов'яни мали списи, дротики (сулици), луки, бойові ножі, і навіть сокири з трьох основних типів — важкі сокири скандинавських найманців довгих руків'ях, кавалерійські топорики-чекани з вузьким лезом азіатського походження і сокирки слов'янського піхотного типу із широким лезом. 

Широко вживалася ударна зброя: палиця з металевим накінечником (іноді з кам'яним) і обушок — бойова гиря на ремені чи ланцюзі. Захисним озброєнням служили шоломи двох основних типів: європейського — полусферичного та азійського — конічного і сфероконичного типів. Вони нерідко постачалися напівмаскою чи мали нерухомий «ніс» для захисту воїна.Щити найбільше використовували круглі, варязькі, чи мигдалеподібні, загальноєвропейського типу. Рідше зустрічалися пластинчасті і кільчасті «броні».

шаблі

 Якість зброї,боєприпасів та обладунків чого залежало від статку воїна. Основна зброя і спорядження зазвичай зберігалася на князівських складах і видавалася перед виступом в похід, а після походу знову здавалася. Русичі мали «прапори» та військову музику. Особиста зброя для воїнів була важливою, сприймали її як живий предмет. Підкріпительні клятви слов'ян нерідко були закляттями, які передбачають для зрадника загибель від власної зброї. Інакше кажучи, власна зброя зрадить свого хазяїна-відступника. Війська вишиковувалися і "билися навколо своїх прапорів". Однак Давня Русь мала численний туровий флот.

Давньоруська рать відрізнялася високою дисципліною. Поступово вироблялася система стягнень і заохочень. По пізнішим даним, за військові заслуги видавалися золоті гривні (медалі), медалі й хрести, які носилися на грудях. Іноді воїни нагороджувалися зброєю, обладунками, конем чи земельними володіннями.

Лук